Нація формується лише завдяки освіті. І тому роль навчального процесу в усі часи була вирішальною, щоправда вирішувалося це раніше під кутом зору правителів - Польщі, Австро-Угорщини, Радянського Союзу. В ті часи навчально-виховний процес на наших землях був позбавлений національної ідентичності, але все ж паростки шкільної освіти були.
Відтворимо освітній процес у нашому селі Джурів на основі певних історичних документів.
Встановлено, що вже у 1832 році в селі Джурові існувала однокласова парохіяльна школа.
"9 жовтня 1863 року в селі було відкрито державну школу. Вчителював у ній Теофіл Лопатинський. Дітей дошкільного віку на той час було: 137 хлопчиків і 123 дівчинки. А школу відвідувало дуже мало дітей, всього 18 хлопчиків. На повторне навчання ніхто не ходив. Школа іменувалась тривіальною. Заробітна плата вчителя за рік становила 105 золотих ринських, 24 центнери кукурудзи, 4 саги дров. Мав учитель малий город." (Шематизм народних шкіл і учителів у Єпархії Львівській,підпорядкованих Львівській руській греко-католицького обряду, консисторії на рік 1867. Львів, 1867, с. 181).
"1871 рік. Тривіальна школа. Учителював Петро Кніпініцький." (Szematyzm Rrolestura Galicyi i Ludomeryi z Welkem ksiestwem Krakowskiem na rok 1871/ Lwow, 1871, c. 422).
У 1879 році школа була однокласовою, а з 1893 року - двокласова.
У 1900 році в Джурові побудовано кошикарську школу. Вона функціонувала до початку Першої світової війни. Згодом її діяльність не відновлювалася.
1907 року рішенням крайової шкільної ради від 14 квітня було прийнято постанову "Про реорганізацію в селі Джурові двокласної народної школи в чотирикласну" (ІФОДА, ф.165, оп. 2, од. Зб. 210, арк. 7).
1926 рік. Дані в архіві про школу такі: школа має чотири класні приміщення площею
Як свідчить напис у збереженому шкільному свідоцтві за 1932-33 навчальний рік, на той час у селі була вже п'ятикласна школа. (Piecio-klasowa Publiczna Szkola Powschechna).
У 1939 році з початком Другої світової війни, 17 вересня совєтські війська зайняли землі Західної України. Почався інший етап в системі освіти. На перше півріччя 1939-40 навчального року школа почали працювати за перехідними програмами, складеними спеціально для західних областей України.
1944 року здійснюється перехід на семирічну освіту.
У 1950 році в селі відкривається середня школа.
1956 року при школі створюється учнівська виробнича бригада як складова частина навчально-виховного процесу. Офіційна назва навчального закладу звучить так: середня загальноосвітня трудова політехнічна школа з виробничим навчанням.
1960 рік. при школі відкривається консультпункт Заболотівської заочної школи.
1965 року відбувається знаменна подія - відкривається новозбудоване приміщення школи.
1990 рік. Вводиться одинадцятирічна середня освіта.
1991 рік. Епохальна подія - на подвір'ї школи першого вересня замайорів синьо-жовтий прапор і вперше пролунав гімн "Ще не вмерла Україна".
Приміщення навчального закладу постійно модернізується, змінюється. Варто вказати лише найважливіші проєкти, що покращили комфортне перебування в школі та сприяли економії енергоресурсів. Впродовж 2009-2010 років здійснювався проєкт ПРООН по заміні вікон. 2015 року замінили опалювальну систему. 2016 будівлю школи перекрили. 2018-2019 років проводили дороговартісне зовнішнє утеплення навчального корпусу.
Протягом останніх десятиліть покращується й вдосконалюється не лише зовнішній вигляд школи. Змінюється і
модернізовується освітній процес. З 2012 року школа співпрацює з Корпусом Миру США. Впродовж кількох років у нашому навчальному закладі перебували волонтери цієї організації.
30 травня 2019 школу перейменовано в ліцей.
Будь-який освітній заклад - це не просто приміщення та працівники. Це завжди засади для формування майбутньої високоосвіченої нації. Отож далі буде покращення змісту освіти, вдосконалення технологічного рівня і невпинна робота над тим, щоб ліцей залишався другою домівкою для своїх учнів, куди хочеться приходити, а згодом приводити своїх дітей. Ліцей - це місце, де навчають, виховують і люблять.