День Єднання 2022
Єднаємося заради миру💛💙
Джурівський ліцей приєднується до всеукраїнської акції✅
#UAразом #обєднаніУкраїною #жити_мирно
Педагог-організатор
Наталія Карп‘юк
«Герої не вмирають… Просто йдуть…»
Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину задля об‘єднання всіх куточків країни у одне ціле.
Сьогодні у Джурівському ліцеї теж відбулося об‘єднання ліцеїстів 7-11 класів на виховному заході «Герої не вмирають… Просто йдуть…», який підготували 8 клас із класним керівником Оксаною Степанівною Хрептій.
Організатори заходу змогли передати атмосферу тих величних і водночас трагічних подій, зануритись у минуле та осмислити сьогодення шляхом віри та надії у краще майбутнє.
«… Знаєте, вони часто приходять до нас уже духами. Кажуть, вони приходять на місце своєї смерті у річницю..
…кажуть, духи у річницю смерті приходять на місце, де їх вбили. А я щось подумала, раптом вони прийдуть, а масок у них не буде. Ось я їм і залишила. Просто боюся, щоб з цими карантинами вони не подумали, що ми про них забули.
… а ми будемо пам’ятати. Вічно. Слава героям! Героям Слава!»
З такими хвилюючими, тривожними і проникливими словами захід не завершився, а спонукав глядачів до глибоких роздумів, викликав почуття жалю, смутку та щирі сльози, відчуття надії, що подвиг героїв не був даремним.
Революція Гідності була тільки початком і наше завдання - довести справу до кінця.
Герої не вмирають!
Слава Україні! Героям слава!
💙💛
Класний керівник 8 класу
Оксана Хрептій
Педагог-організатор
Наталія Карп‘юк
"Герої не вмирають…"
Сторіччями здригався мій народ
Від ярм, від зрад й кривавих заворушень,
І мову, як духовний ополот,
Втирали в бруд прямісінько у душах.
Шевченко вмер. І Лесі вже нема.
Є незалежність. Є уже свобода.
І все одно ще темно від примар.
І все одно щось гірко труїть воду.
У вогні та диму страждають міста. Країну понищено, спалено. А найбільше серце обливається кров’ю за сотні дочок і синів, які загинули від куль власної влади. Ще болять і кровоточать рани, земля захлинається від крові та сліз матерів, сестер, побратимів.
Сьогодні ми зібралися, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття. Ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.
Їх назвали Небесною сотнею – українців які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити.
Зав. філії, вчитель 1-2 класу
Тучапської початкової школи
Галина Кобилюк
